Новини супутникового зв’язку: Starlink для авіації, Starship та затори на орбіті

Світ технологій змінюється щодня - і ми хочемо  ділитися найцікавішими подіями зі світу супутникового інтернету, космічної інженерії та мобільних рішень зв’язку.

Цього тижня відбулося одразу кілька подій, що вплинуть на майбутнє супутникового зв’язку: Starlink офіційно виходить в авіацію, Starship готується до нового покоління польотів, а науковці аналізують, як масові запуски змінюють орбітальний простір навколо Землі.

Starlink розширює покриття в авіації

Компанія Textron Aviation отримала дозвіл від Федерального авіаційного управління США (FAA) на використання технології Starlink у літаках Cessna Citation Longitude.

Рішення стало можливим після сертифікації комплекту від AeroMech, який дозволяє підключати Starlink до систем літака. Технологія використовує мережу супутників на низькій орбіті для забезпечення стабільного високошвидкісного інтернету навіть у віддалених регіонах - там, де традиційні авіаційні мережі зазвичай не працюють.

Підключення передбачає встановлення антени, блоку живлення та Wi-Fi-точки, без складних технічних змін у конструкції літака. І, хоча поки це рішення орієнтоване на бізнес-авіацію, аналітики розглядають його як крок до ширшого впровадження супутникового інтернету у цивільних перевезеннях.

Раніше цього року дозвіл на використання технології Starlink також отримали United Airlines. Компанія планує встановити супутниковий інтернет на всіх регіональних літаках, з темпом понад 40 установок на місяць. 

Starship: фінальний вдалий тест і перехід до нової версії

13 жовтня 2025 SpaceX провела 11-й випробувальний політ Starship зі стартового комплексу Starbase (Техас) - другий успішний поспіль після серії ранніх невдач цього року. Це водночас було фінальне випробування для конфігурації Starship V2.

Політ 13 жовтня став останнім для версії V2. Відтепер SpaceX переходить до Starship V3 - більший та технологічно оновлений прототип, який компанія позиціонує як перший кандидат на вихід на орбіту.

За оцінками керівництва SpaceX, перший політ V3 можливий під кінець року або на початку наступного. Також триває підготовка інфраструктури для запусків із Флориди (Kennedy Space Center / Cape Canaveral), однак конкретних дат поки не оголошено.

Наступні етапи випробувань мають продемонструвати повернення верхнього ступеня на стартовий майданчик і дозаправлення на орбіті - необхідні умови для далеких місій, накшталт програми NASA Artemis (посадка астронавтів на Південний полюс Місяця) і довгострокового бачення місій до Марса.

Як цей запуск впливає на якість супутникового зв’язку?

Більш надійні й багаторазові космічні платформи пришвидшують розвиток орбітальної інфраструктури зв’язку - від масових супутникових сервісів до спеціалізованих каналів для авіації та наземних застосувань. Ми уважно відстежуємо прогрес Starship, адже сталі запуски і повернення - ключ до швидшого оновлення сузір’я супутників і кращого покриття там, де це справді потрібно.

Скільки супутників Starlink падає на Землю щодня?

Поки Starlink розширює можливості підключення, частина його супутників поступово залишає орбіту. За спостереженнями астронома Джонатана МакДовелла, у 2025 році щодня 1–2 супутники Starlink сходять з орбіти, і ця кількість зростає.

Причин для занепокоєння немає, адже супутники спеціально розроблені так, щоб повністю згорати у верхніх шарах атмосфери, не створюючи небезпеки для людей. На якості покриття це теж не позначається, оскільки нові запуски постійно компенсують планові втрати, підтримуючи стабільність мережі.

Водночас науковці звертають увагу на можливий вплив згоряння супутників на атмосферу: під час цього процесу утворюються частинки оксиду алюмінію, які можуть впливати на кліматичні процеси та склад повітря у верхніх шарах атмосфери.

Затори на орбіті та чому це важливо

На орбіті вже працює понад 6 000 супутників Starlink, і компанія SpaceX продовжує запускати нові. У найближчі роки до цієї “орбітальної інфраструктури” можуть долучитися інші гравці, зокрема Amazon із проєктом Kuiper.

Якщо всі заплановані супутникові системи реалізують свої програми, навколо Землі може опинитися понад 50 000 активних об’єктів.

Експерти наголошують: це створює ризики перевантаження орбіти та зіткнень - так званого синдрому Кесслера, коли уламки одного апарата запускають ланцюгову реакцію.

Висновки від Adaptis

Всі новини, від зростання кількості супутників до поява нових орбітальних технологій - не хаос і точно не привід для хвилювання (це якщо від новини про падаючі Starlink вам стало якось некомфортно ходити під відкритим небом).  А змога спостерігати за новим етапом становлення глобальної екосистеми зв’язку в реальному часі, де небо, море й суша поступово з’єднуються в єдину мережу.

Від наземних кабелів ми переходимо до орбітальних рішень, що дають можливість бути онлайн у польоті, у пустелі чи посеред океану. Це не просто технологічний прогрес - це перебудова самої логіки комунікацій, де межа між «підключено» і «поза зоною» стирається.

І наше завдання в Adaptis - забезпечити, щоб цей зв’язок залишався надійним, доступним і захищеним у будь-яких умовах:на висоті, на дорозі чи в польових умовах, - там, де він справді має значення.